Новости. Пресса Украины - Новини України. Лента новостей

Ім’я фізика, математика, астронома і астролога, викладача Краківського університету, а згодом Острозької академії Яна Лятоса «зазвучало» після того, як сучасний дослідник Петро Кралюк разом із ученим Острозької академії Михайлом Якубовичем завершили  переклад його праці 1594 року «Прогностикон про зміну царств та імперій на підставі змін у русі та світлі небесних тіл, що відбуваються у цей час».

Петро Кралюк вважає, що внаслідок середньовічного поєднання різних підходів, вчення Лятоса не варто сприймати лише як наукове, або лише як містичне. Адже метод, яким користувався Лятос, був притаманний навіть Миколі Коперніку. Принаймні, психологічний позитив для людства від оприлюднення  перекладу очевидний.

« На тлі розмов, які існують зараз, що, мовляв, цього року уже все, кінець світу, ця інформація виявилася обнадійливою», – зазначає Кралюк.

Ян Лятос на підставі астрологічно-математичних розрахунків стверджував, що після 2511 року нашої ери на планеті з’явиться «тиран-антихрист», а у семитисячному році від біблійного створення Світу (себто 3036-му від Різдва Христового) світ завершить своє існування і зміниться на «Царство Боже».

Такий прогноз можна не сприймати всерйоз. Але інші передбачення Лятоса вже збувалися.

«Це передбачення, які стосувалися війни з турками, і того, що наприкінці 17 століття розпочнеться занепад Турецької імперії», – каже Кралюк.

Лятос виявився лемком

Про Яна Лятоса й десятки інших просвітників середньовічного Острога йдеться і на п’ятистах сторінках енциклопедії «Острозька академія ХVI-XVII століть»    розповідає ректор університету Ігор Пасічник. Тут вміщені історичні знахідки та відкриття, зроблені сорока авторами з Острога, Львова, Києва, Варшави.

«Із небуття відроджено масу вчених, імен яких не знали, – коментує Пасічник. –  Зараз ми багато говоримо про Яна Лятоса, це один із польських вчених. Ми до цього часу говорили, що він з польських вчених, бо дійсно він працював у Ягеллонському університеті. Його прогностик переклали з латині, а перекладаючи прогностик, виявили, що він з лемків. Це українець, який на тій лемківщині народився, що належить зараз до території Польщі».

Робота над книгою давалася нелегко, адже у радянські часи вся інформація про перший вищий навчальний заклад у східній Європі замовчувалась, а першопрохідцем у галузі освіти тоді примушували вважати Московський університет імені Ломоносова, розповідає Ігор Пасічник. Російські архіви і досі неохоче відкривають джерела, пов’язані з Україною, каже він. Так на пропозицію обміняти оригінали листів російського художника Карла Брюллова на збережений у бібліотеці Салтикова-Щедріна оригінал щоденника острозького спудея, керівництво Російської національної бібліотеки відповіло відмовою.

Однак у розпорядженні вчених були книги, видані у відомій Острозькій друкарні, аналогів якій на тогочасних східноєвропейських землях не було.

«Це друкарня, яка працювала стаціонарно протягом чотирьох десятиліть і випустила надзвичайно велику кількість об’ємних видань – близько сорока, зокрема, Острозьку Біблію», – наголошує Петро Кралюк.

Водночас, науковці звернулися до архівів та бібліотек Польщі та Німеччини.  Результат перевищив усі очікування. На черзі – наступні переклади і  монографії про низку найцікавіших постатей давньої Острозької академії та їхніх праць.